за  допомогою довідникової літератури знайди інформацію про один із культурних скартбів України

за  допомогою довідникової літератури знайди інформацію про один із культурних скартбів України
Категория: История 3 года назад
На вопрос 3 года назад
ДАША МАЛАШЕНКО
Усе найкраще пущено на злам (доля тисячолітнього Києва). 1936 рік позначився нечуваними в новітній світовій історії руйнаціями художньо-історичних пам'яток у Києві. Ця формула є безумовно точна, бо вже впродовж тривалого часу ніде у світі не знищено (тим більш, свідомо й не вимушено жодними "надзвичайними" обставинами) першорядних архітектурних творінь такої віддаленої від нас доби, як XII століття. А в Києві, в умовах цілковитого миру, без щонайменшого впливу "нездоланної сили", розпочато знесення таких пам'яток, до того ж у масових масштабах. Для будинку уряду забракло в Києві іншого майданчика, як той клапоть землі, де стояли незагиблі в буревіях восьми століть дорогоцінні свідки далекого руського минулого. І ось, як про це захоплено повідомляють огудники власної вітчизни, "на стрімчастому березі Дніпра, на території колишнього Михайлівського монастиря і Трьохсвятительської церкви, споруджується шестиповерховий будинок Раднаркому УРСР". Скільки галасу було здійнято свого часу з приводу загибелі, що загрожувала Реймському соборові. Загроза не здійснилася, і собор відбудовано. Загибель собору Михайлівського монастиря в Києві - доконаний факт. Тим часом потрібно на повну силу утвердити ту істину, що серед явищ художньої культури собор Михайлівського монастиря у своєму роді не менш значний, аніж його молодший перевесник - Реймський собор. У кожному з них виражена своя і велика правда художнього умогляду й творчості. А якщо так, то будівники анекдотичного ("шестиповерхового": знайшли чим похвалитися) будинку Раднаркому УРСР у Києві суть нищителі найвизначніших скарбів свого народу. Собор Михайлівського монастиря збудовано, як відомо, 1108 року. Збережені до XX століття руські архітектурні пам'ятки, що мають такий вік, можна перелічити на пальцях. Київські (і не тільки київські) горе-"будівничі" відтинають ці пальці один за одним. Боплан, відомий описувач Країни першої половини XVII століття, так висловлювався про її столицю: "З-поміж усіх храмів Києва тільки двоє зосталися на пам'ять (pour memoire), це - Софійський і Михайлівський; решта лежать у руїнах". З цих двох історичних будівель, що збереглися "на пам'ять" нащадкам, одна зникла тепер з лиця землі, на догоду невідь-кому і чому. Немає жодного серйозного огляду руського художнього минулого, в якому не згадувався б собор Михайлівського монастиря. Однобанний і шестистовпний у своєму первісному вигляді Михайлівський собор за своє довге життя встиг обрости приділами і прибудовами. З однобанного він став семибанним4. Та це анітрохи не зменшило його архітектурної краси та виразності. Можна навіть думати, що пізніші добудови підвищили його мальовничість. Це живо відчував глядач, що мав нагоду милуватися собором у садибі колишнього Михайлівського монастиря.
Ответ получен 3 года назад
Милана Саввина

Пожалуйста зарегистрируйтесь/войдите для ответа на вопрос.  Нажмите для входа

Войти на сайт